1-е до коринтянРозділ 15 |
1 |
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
19 |
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |
1-е Послание коринфянамГлава 15 |
1 |
2 и через него вы обретёте спасение, если твёрдо будете помнить слова, сказанные мной. Помните: вы должны верить в это Благовестие, и если вы перестанете верить, то ваша вера напрасна. |
3 Я учил вас самым важным истинам, которые сам получил: Христос умер за наши грехи согласно Писаниям, |
4 |
5 Затем Христос явился Кифе и двенадцати апостолам, |
6 а после этого Он явился более чем пятистам братьям одновременно, большинство из которых ещё живы, хотя некоторые из них умерли. |
7 Затем Иисус явился Иакову, а потом всем апостолам, |
8 а под конец явился и мне тоже, как если бы я был недоношенный. |
9 Я — самый маловажный из всех апостолов. Я даже недостоин называться апостолом, потому что я преследовал Божью церковь. |
10 Но я являюсь тем, кто я есть, по благодати Божьей. И благодать Его не была напрасной. Напротив, я работал упорнее, чем другие апостолы, хотя на самом деле не я это делал, а милость Божья, которая была со мной. |
11 И нет разницы, я ли проповедовал вам или кто-то другой, мы все проповедуем одну и ту же истину, в которую вы уверовали. |
12 |
13 Если воскресения из мёртвых не существует, то и Христос не был воскрешён из мёртвых, |
14 а, если Христос не был воскрешён из мёртвых, тогда наши проповеди и ваша вера бесполезны. |
15 |
16 И если мёртвые не воскресают, тогда и Христос не был воскрешён. |
17 Но если Христос не был воскрешён, то ваша вера напрасна и на вас по-прежнему лежит вина ваших грехов. |
18 |
19 Если бы мы надеялись на Христа только в этой жизни, то были бы несчастнейшими из всех людей. |
20 |
21 Так как смерть пришла через человека, то через человека явлено и воскресение из мёртвых. |
22 И, как все мы умрём из-за Адама, так же будем возвращены к жизни благодаря тому, что сделал Христос. |
23 |
24 После этого наступит конец, когда Христос уничтожит всех правителей, всю власть и всё могущество и передаст царство Богу Отцу. |
25 Иисус должен править до тех пор, пока Бог не отдаст всех врагов Христа в Его власть. |
26 Смерть будет уничтожена как последний враг. |
27 В Писаниях сказано: |
28 И когда всё будет отдано во власть Христу, тогда и Сам Сын будет во власти Бога, Который отдал всё во власть Христу, чтобы Бог мог царствовать над всем. |
29 |
30 Почему же мы ежечасно подвергаем себя опасности? |
31 Я каждый день подвергаюсь смертельной опасности. Это такая же правда, братья и сёстры, как и то, что я горжусь вами во Христе Иисусе, Господе нашем. |
32 Если бы я из человеческих побуждений сражался с дикими зверями в Ефесе, то что бы я выиграл? Если мёртвые не воскресают, то |
33 |
34 |
35 |
36 Какие глупые вопросы! То, что ты сажаешь, не пробуждается к жизни, пока не умрёт. |
37 |
38 Затем Бог даёт ему тело, какое избрал: каждому зерну — его собственное тело. |
39 Плоть живых существ — не одна и та же. Напротив, у людей — одна плоть, у животных — другая, у птиц — иная, а у рыб — иная. |
40 Есть небесные тела и земные. Но у небесных тел — одно великолепие, а у земных — другое. |
41 У солнца — одно великолепие, а у луны и звёзд — другое, да и звезда от звезды отличается в великолепии. |
42 |
43 Тело, которое похоронено в земле, — бесславно, тело же, которое восстанет, — славно. Тело, которое похоронено в земле, — слабо, тело же, которое восстанет, — полно силы. |
44 То, что похоронено, — плотское тело, а то, что восстанет — духовное. Если существуют тела из плоти, то существуют и духовные тела. |
45 И вот что сказано в Писаниях: |
46 Но не духовный человек появился сначала. Сначала появился плотский человек, а затем духовный. |
47 Этот первый человек пришёл из земли и праха, второй человек сошёл с небес. |
48 Все люди на земле подобны первому человеку, сотворённому из праха. Но те, кто принадлежат небесам, подобны небесному Человеку. |
49 И подобно тому как запечатлено в нас подобие этого человека из праха, так же будет в нас запечатлено подобие того небесного Человека. |
50 |
51 |
52 в мгновение ока, когда прозвучит последняя труба. Труба прозвучит, и мёртвые восстанут для вечной жизни, и все мы преобразимся. |
53 Потому что это бренное тело должно одеться в нетленное, и это смертное тело должно одеться в бессмертное. |
54 И когда это бренное тело облачится в нетленное, а это смертное тело облачится в бессмертное, тогда исполнится то, что сказано в Писаниях: |
55 |
56 |
57 Но мы благодарим Бога, Который дарует нам победу через Господа нашего Иисуса Христа! |
58 Итак, мои любимые братья и сёстры, стойте твёрдо и непоколебимо. Предавайтесь постоянно всем сердцем трудам Господа, потому что вы знаете, что ваш труд в Господе не пропадёт зря. |
1-е до коринтянРозділ 15 |
1-е Послание коринфянамГлава 15 |
1 |
1 |
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
2 и через него вы обретёте спасение, если твёрдо будете помнить слова, сказанные мной. Помните: вы должны верить в это Благовестие, и если вы перестанете верить, то ваша вера напрасна. |
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
3 Я учил вас самым важным истинам, которые сам получил: Христос умер за наши грехи согласно Писаниям, |
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
4 |
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
5 Затем Христос явился Кифе и двенадцати апостолам, |
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
6 а после этого Он явился более чем пятистам братьям одновременно, большинство из которых ещё живы, хотя некоторые из них умерли. |
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
7 Затем Иисус явился Иакову, а потом всем апостолам, |
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
8 а под конец явился и мне тоже, как если бы я был недоношенный. |
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
9 Я — самый маловажный из всех апостолов. Я даже недостоин называться апостолом, потому что я преследовал Божью церковь. |
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
10 Но я являюсь тем, кто я есть, по благодати Божьей. И благодать Его не была напрасной. Напротив, я работал упорнее, чем другие апостолы, хотя на самом деле не я это делал, а милость Божья, которая была со мной. |
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
11 И нет разницы, я ли проповедовал вам или кто-то другой, мы все проповедуем одну и ту же истину, в которую вы уверовали. |
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
12 |
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
13 Если воскресения из мёртвых не существует, то и Христос не был воскрешён из мёртвых, |
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
14 а, если Христос не был воскрешён из мёртвых, тогда наши проповеди и ваша вера бесполезны. |
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
15 |
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
16 И если мёртвые не воскресают, тогда и Христос не был воскрешён. |
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
17 Но если Христос не был воскрешён, то ваша вера напрасна и на вас по-прежнему лежит вина ваших грехов. |
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
18 |
19 |
19 Если бы мы надеялись на Христа только в этой жизни, то были бы несчастнейшими из всех людей. |
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
20 |
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
21 Так как смерть пришла через человека, то через человека явлено и воскресение из мёртвых. |
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
22 И, как все мы умрём из-за Адама, так же будем возвращены к жизни благодаря тому, что сделал Христос. |
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
23 |
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
24 После этого наступит конец, когда Христос уничтожит всех правителей, всю власть и всё могущество и передаст царство Богу Отцу. |
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
25 Иисус должен править до тех пор, пока Бог не отдаст всех врагов Христа в Его власть. |
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
26 Смерть будет уничтожена как последний враг. |
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
27 В Писаниях сказано: |
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
28 И когда всё будет отдано во власть Христу, тогда и Сам Сын будет во власти Бога, Который отдал всё во власть Христу, чтобы Бог мог царствовать над всем. |
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
29 |
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
30 Почему же мы ежечасно подвергаем себя опасности? |
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
31 Я каждый день подвергаюсь смертельной опасности. Это такая же правда, братья и сёстры, как и то, что я горжусь вами во Христе Иисусе, Господе нашем. |
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
32 Если бы я из человеческих побуждений сражался с дикими зверями в Ефесе, то что бы я выиграл? Если мёртвые не воскресают, то |
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
33 |
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
34 |
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
35 |
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
36 Какие глупые вопросы! То, что ты сажаешь, не пробуждается к жизни, пока не умрёт. |
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
37 |
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
38 Затем Бог даёт ему тело, какое избрал: каждому зерну — его собственное тело. |
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
39 Плоть живых существ — не одна и та же. Напротив, у людей — одна плоть, у животных — другая, у птиц — иная, а у рыб — иная. |
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
40 Есть небесные тела и земные. Но у небесных тел — одно великолепие, а у земных — другое. |
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
41 У солнца — одно великолепие, а у луны и звёзд — другое, да и звезда от звезды отличается в великолепии. |
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
42 |
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
43 Тело, которое похоронено в земле, — бесславно, тело же, которое восстанет, — славно. Тело, которое похоронено в земле, — слабо, тело же, которое восстанет, — полно силы. |
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
44 То, что похоронено, — плотское тело, а то, что восстанет — духовное. Если существуют тела из плоти, то существуют и духовные тела. |
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
45 И вот что сказано в Писаниях: |
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
46 Но не духовный человек появился сначала. Сначала появился плотский человек, а затем духовный. |
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
47 Этот первый человек пришёл из земли и праха, второй человек сошёл с небес. |
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
48 Все люди на земле подобны первому человеку, сотворённому из праха. Но те, кто принадлежат небесам, подобны небесному Человеку. |
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
49 И подобно тому как запечатлено в нас подобие этого человека из праха, так же будет в нас запечатлено подобие того небесного Человека. |
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
50 |
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
51 |
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
52 в мгновение ока, когда прозвучит последняя труба. Труба прозвучит, и мёртвые восстанут для вечной жизни, и все мы преобразимся. |
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
53 Потому что это бренное тело должно одеться в нетленное, и это смертное тело должно одеться в бессмертное. |
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
54 И когда это бренное тело облачится в нетленное, а это смертное тело облачится в бессмертное, тогда исполнится то, что сказано в Писаниях: |
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
55 |
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
56 |
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
57 Но мы благодарим Бога, Который дарует нам победу через Господа нашего Иисуса Христа! |
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |
58 Итак, мои любимые братья и сёстры, стойте твёрдо и непоколебимо. Предавайтесь постоянно всем сердцем трудам Господа, потому что вы знаете, что ваш труд в Господе не пропадёт зря. |